Оцінка: 10/10
Сюзанна Коллінз. Голодні ігри // переклад Уляни Григораш. – КМ-Букс, 2010. – 380 с.
Давненько серія книг від Сюзанни Коллінз стояла на поличці. Нарешті після того, як дружина за кілька вечорів прочитала усю трилогію та була просто у захваті від цих книг, я вирішив, що настав час і мені поринути у цю історію. Ідея книги є неординарною та цікавою. Грецький міф про Мінотавра та Тезея, історії батька, який був офіцером повітряних сил про війну, злидні та голод надихнули автора до написання цього твору.
Колись великий і успішний континент Північна Америка перетворився на руїни, де світ небезпечний та невідомий. На його місці розташовані дванадцять округів, якими керує Капітолій, що врятував людей від загибелі та об'єднав у єдину країну Панем. Але жорстокість, умови та закони у яких жили люди на стільки були жахливими, що колись давно один із тепер відсутніх округів повстав. Капітолій жорстоко притиснув повстання, зрівнявши округ із землею. Але щоб тримати інші округи в покорі, вигадав одне із найжорстокіших реаліті-шоу під назвою Голодні Ігри. У ньому щороку жеребом вибирають із кожного округу одну дівчину та одного хлопця, які на підготовленій арені мають битися насмерть. Тільки один із двадцяти чотирьох виживе. В цей час столиця країни Панем із радістю та захопленням спостерігає це видовище. А жителів, діти яких пробують вижити на арені, примусово заставляють дивитися дійство на великих екранах з усмішкою на обличчі. Ось так Капітолій дає зрозуміти, що очікує округи за непокору.
"Округ 12. Місце, де ви можете безпечно здохнути з голоду."
 |
| Актори стрічки "Голодні ігри" (Гейл, Геймітч, Піта, Катніс) |
Ця антиутопія читається на одному диханні, разом із головною героїнею та іншими не менш цікавими героями, проживаєш увесь біль та жорстокість тамтешнього світу. А коли доходить до виживання у диких умовах, полювання на тварин, пошук води та ще потрібно знищувати противників за цей час на арені — емоції переповнюють так сильно, що відірватися від книги неможливо, а переживання за головну героїню доходять до крайньої точки. Арена перетворює людей просто на безжалісних тварин, які просто вбивають через бажання вижити. Деякі через свою простоту, слабкодухість і доброту платять своєю смертю, даючи іншим шанс на виживання.
"Навряд чи моє "спасибі" здаватиметься щирим, коли я водночас намагатимуся перерізати йому горло."Виникає питання: чому влада країни Панем вдалася до такої жорстокості? На початку книги приходять думки, що, можливо, після жахливого апокаліпсису це єдині умови, при яких людство може вижити. Але ж ні. Жителі столиці живуть не маючи ніяких заборон, сито та процвітаючи. Після цього ніяких добрих чи тим більше співчутливих відчуттів більше немає. А біотехнології розвинені до небачених у сучасному світі. За недовгий час вони можуть перетворити труп людини у живого монстра, мазь, яка за кілька годин допомагає зникнути пухирям після опіків і ще багато іншого. Хоча інші аспекти їхнього соціального життя, пов'язані із технологіями, не дуже розвинені.
Герої книги легко запам'ятовуються через свою унікальність, умови, в яких живуть, характер та поведінку. Зате є багато питань до основної героїні твору. Інколи, читаючи її роздуми, її плани на коротке майбутнє, виникає бажання самому стукнути Катніс сильно по голові, щоб думки були адекватніші. Але навіщо очікувати якихось філософських думок від young-adult fiction (підліткової) літератури. Тут мають бути присутні - емоції, інтрига, відчуття та багато екшену. Раціональності тут не місце.
"Усі дурні небезпечні."Тому враховуючи той факт, що книга легко та із захопленням читається, жанр книги та оригінальну ідею, вона заслуговує найвищих оцінок. А я ж біжу читати наступну книгу із трилогії.
***
Цитати
"Все, що нам залишалося, то це кепкувати, оскільки була ще альтернатива - вмерти зі страху."
"Якщо тобі вдасться знайти себе, ти ніколи не помреш із голоду."
"Я так сильно боялася недооцінити своїх ворогів, що майже забула, що переоцінювати їх також не варто."
"Добрі люди завжди знаходять дорогу до мого серця. А я не можу дозволити, щоб це сталося."
"Оскільки я приносила їжу додому щодня, то вона була така свіжа, що деколи могла й утекти."
Немає коментарів:
Дописати коментар