0

Мерщій тікай і довго не вертайся - Фред Варґас

Оцінка: 7/10

Фред Варґас. Мерщій тікай і довго не вертайся // переклад К. Грицайчука. – Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. – 336 с.

 Фред Варґас — це псевдонім французької письменниці, справжнє ім'я якої є Фредерік Одуан-Рузо. Вона вважається найкращим письменником у Франції у жанрі детективів, багато з яких стали світовими бестселерами. Завдяки видавництву "КСД" український читач зміг познайомитися із її творчістю у книзі "Мерщій тікай і довго не вертайся".

 Мене детективи насамперед приваблюють тим, що герої, які розплутують справи чи загадки, мислять нестандартно, швидко, аналізують факти та знаходять вихід із найскладніших ситуацій. І читаючи їх, ти перевтілюєшся у головного героя, намагаєшся наперед відгадати загадки, визначити основного негідника. До таких книг у цьому жанрі, мабуть, привчив мене Ден Браун, особливо, зі своїм видуманим персонажем, професором Робертом Ленгдоном.
"Якщо і є на землі товар, який ніколи не переводиться, то це новини; і якщо й існує спрага, яку неможливо втамувати, то це людська цікавість."
Головним героєм роману "Мерщій тікай і довго не вертайся" є комісар Жан-Батіст Адамберґ. Його особистість зацікавлює читача тим, що він є досить нетиповим комісаром зі своїми вадами (неохайність, забудькуватість імен, боязнь лишитися самому) та вчинками. Водночас у ньому зібралися позитивні якості, які допомагають нестандартно мислити, знаходити малі зачіпки, складати різноманітні факти, що в кінцевому результаті випливає у розкриття незвичайних та найскладніших злочинів. Часто зустрічаються такі персонажі-комісари у французьких кінофільмах.
"Забобони проймають легковірних... Легковірність — джерело маніпуляцій, а маніпуляції породжують лихо. "
Події, які відбуваються у Парижі, жахають усіх його мешканців. Хтось невідомий малює перевернуті четвірки на дверях квартир у багатоповерхівках. Тільки одна квартира у багатоповерхівці лишається без цього страхітливого символу. Комісари, мешканці вважають ці події безглуздим жартом якогось підлітка. Але до певного моменту, доки не знаходять у квартирі без цього символу мертвого чоловіка. Опісля люди піддаються паніці й масово малюють його собі на дверях, щоб захиститися. Поліція безсила у такій ситуації, але комісар Адамберґ готовий прийняти виклик і розплутати цю складну справу.
"Ні, нізащо в світі Жос би не довірився речам — як і, власне, людям або морю. Перші забирають ваш розум, другі — душу, а третє — життя."
Французькі імена, події, роздуми, екскурси в минуле... Перші сторінок 80-100 були досить важкими та незрозумілими. Але далі роман захоплює досить сильно аж до самого кінця через свій закручений сюжет та містичні події, які відбуваються. Думаю, що на початку поглинути у цю детективну історію важко через те, що КСД вирішило видати четверту книгу із серії про детектива Адамберґа минаючи усі попередні. Не знаю чим вони керувалися, але обіцяли надалі видавати романи цього автора. І навіть не зважаючи на цей факт, роман вартий уваги.

***

Немає коментарів:

Дописати коментар