Оцінка: 9/10
Ніл Ґейман. Книга кладовища // переклад Світлани Філатової. – КМ-Букс, 2017. – 352 с.
Багато читачів, які глянувши на обкладинку чи прочитавши назву книги, можуть легко пропустити її через те, що вона лячна чи містична. А почувши, що "Книга кладовища" взагалі дитяча література, то й узагалі не розуміють, що коїться чи то "світ зрушив з місця", чи погляди змінилися. Ніл Ґейман має у своїх творах секрет, що притягує юних читачів та уже давно не юних, але відштовхує людей зі старим вихованням та баченням, які не можуть зрозуміти, як книги про монстрів, потойбічні світи, темні куточки можуть допомогти у вихованні дітей.
Я ж, прочитавши другу книгу цього автора, скажу, що Ніл Ґейман у своїх творах не применшує життєві проблеми, а, створюючи нестандартні та фантастичні світи, робить книгу чимось унікальним та бажаним, даючи зрозуміти, що усе навколо не є простим.
Читаючи книгу закрадається думка, що колись уже схоже зустрічав, але зовсім з іншою атмосферою. Сам автор не заперечує, що ця книга написана під впливом твору "Книга джунглів" Джозефа Редьярда Кіплінга, де хлопчиком опікувалися різноманітні звірі. У цій книзі хлопчика, який загубився, врятували милі жителі старого кладовища і взялися за його виховання на скільки вміли та дозволяли їхні можливості. Беручи до уваги, що ім'я хлопчика нікому невідоме, то його починають називати Ніхто. Також, що майже ніколи не відбувалося в історії цього місця, дарують так звану Свободу кладовища. Ця можливість дає змогу вільно пересуватися ним, бачити те, що інші не можуть, і воно стає його постійною домівкою. У зв'язку із цим цікавим фактом новою сім'єю стали привиди та мертвяки різних мастей, часів і народів, а наставником цього юного новоприбулого мешканця стає загадковий, розумний та чесний Сайлас. Тепер живому хлопчику потрібно добре постаратися, щоб оволодіти багатьма здібностями, які надає потойбічний світ, що ой як не легко.
 |
| Кладовище |
У ній багато пригод, небезпек, цікавих моментів та зустрічей, полювання на ворогів, але перш за все ця книга про дружбу та сім'ю. Дитяча дружба завжди чиста, відверта та надмірно проста. Тому вона і запам'ятовується на усе життя. Так само й у творі Ніхто знайомиться зі Скарлет, маленькою дівчинкою, що приходить на кладовище із батьками, і стає його першим товаришем у цьому безлюдному місті. Ось вам і проста, безтурботна дружба без жодних зобов'язань, заздрощів та складнощів.
Немає різниці чи сім'я складається із живих людей чи привидів і мертвяків, навіть, якщо спільного між вами, як у кота із мишею, але всі навколо будуть захищати, оберігати, радіти, сумувати разом наперекір усім перешкодам та негараздам. Також "Книга кладовища" розповідає про те, що завжди приходить час, коли нам потрібно дорослішати й ставати самостійним без участі сім'ї. Але любов, розуміння, поради та допомога залишаться назавжди.
Усі, хто незнайомий із творчістю Ніла Ґеймана, сміло беріть цю книгу та спробуйте прочитати її відкинувши усі правила та переконання, для того, щоб зрозуміти за що все ж таки багато читачів по усьому світу любить цього чудового письменника.
Немає коментарів:
Дописати коментар