Оцінка: 9/10
Вільям Ґолдінг. Бог Скорпіон // переклад Дмитра Костенка. – "Книги-ХХІ" Вавилонська бібліотека, 2015. – 112 с.
Вперше я познайомився із творчістю Вільяма Ґолдінга прочитавши роман "Володар мух", який вразив мене жорстокістю людини під час спроби ставлення демократичних відносин між дітьми на безлюдному острові. Автор показав нам, що завжди потрібно прикладати великих зусиль, щоб не втратити людське обличчя і не перетворитися на звіра.
Вперше я познайомився із творчістю Вільяма Ґолдінга прочитавши роман "Володар мух", який вразив мене жорстокістю людини під час спроби ставлення демократичних відносин між дітьми на безлюдному острові. Автор показав нам, що завжди потрібно прикладати великих зусиль, щоб не втратити людське обличчя і не перетворитися на звіра.
І ось, дякуючи цікавому громадському проекту "Вавилонська бібліотека", який заснований Романом Малиновським, вийшла у друк новела "Бог Скорпіон" Вільяма Ґолдінга. Окрім цієї книги за допомогою проекту вийшли ще такі твори: "Бойня номер п'ять" Курта Воннеґута, "Порнографія" Вітольда Ґомбровича, "Уот" Семюеля Беккета і "Пастка-22" Джозефа Геллера. Більше про проект можна прочитати за цим посиланням. Також є цікаве інтерв'ю із Романом Малиновським, де він розповідає про проект та чому зайнявся цією справою.
Новела "Бог Скорпіон" розповідає про устрій та життя стародавніх єгиптян на березі Нілу із такою точністю, що читаючи її із легкістю уявляєш усе, що відбувається. Особливу увагу Ґолдінг приділяє опису природи, що дозволяє краще зрозуміти тогочасні умови, в яких перебували єгиптяни. Попри історичну відповідність та деталізацію, автор піднімає проблематику спротиву людини державним традиціям, які базуються на релігійному підґрунті. Момент, коли людина усвідомлює, що ці традиції не зрозумілі, а інколи божевільні (такі як поховання фараона та його обслуги разом із ним) у неї немає вибору і вона сліпо мусить крокувати цим шляхом. Але є випадки, коли здоровий глузд перемагає і людина намагається боротися проти системи, проти усіх, хто нав'язує ці думки.
Загалом новела дуже коротка і, дякуючи хорошому перекладу, легко та швидко читається. Але відчутного захоплення під прочитання не було. Тому читати потрібно тим, хто є поціновувачем автора, але точно не тим, хто хоче тільки познайомитися із творчістю Вільяма Ґолдінга.
Немає коментарів:
Дописати коментар